Я кохав тебе більше за життя. А тепер ці спогади обернулися на зім'ятий папірець у кутку, на який ти ніколи не звернеш уваги. Ти був моїм «сьогодні», ти був моїм «завтра», у тобі я вбачав своє минуле й майбутнє. Я уявляв, що одного дня ти обернешся й знову глянеш на мене з теплом і любов'ю.
Однак, це вже вирішено — щойно наше кохання зникне, одного сонячного дня я одягну пальто й під легкий шелест вітру піду назавжди...